<< Главная страница

БАЛЯДА ПРО ЛЮЛЬКУ



Категории Iван Драч ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Перепiй на Сiчi — козакiв не збудити Нi дротянкою чорную, нi вогнем гакiвниць, Тiльки хитрий Пiдкова, пан отаман сердитий, Люто люльку спиваючи, спить-не спить горiлиць. Потiм рвучко на ноги, аж кирея пiд ноги, По закуренiм куренi сквапно цупить люльки — Iнкрустованi золотом, срiбношатi i вбогi, В отаманову шапку все летить залюбки. Цi — просмаленi димом, цi — проваренi жаром, Все зав'язує туго в шовковий обрус, Тiльки люльку останню з неприхованим жалем Тихо топить в кишенi, усмiхнувшись у вус. Решту люльок в Днiпро, в чорний клекiт неситий, Що в турецький пiвмiсяць зорить горiлиць. Перепiй на Сiчi — козакiв не збудити Нi дротянкою чорною, нi вогнем гакiвниць... Десь пiд полудень — лемент крає сон отамана: Годi, лежню, лежати — ти б напився смоли! Гей, на Хортицю впала яничарська омана — Турки вкрали люльки i в Стамбул повезли. — Може в Бахчисарай? — Що ти тямиш спросоння! Насмiявся ж над нами гоноровий султан... Козаки — в байдаки! Горять весла в долонях Та Днiпро вигинає незатурканий стан. А на морi — бiда. Витяг люльку Пiдкова, Креснув кременем в крицю, та iскри чортма — Трамонтана ковтнула чи хвиля нескована Язикато злизала, а люлька — нiма. Реготало козацтво: Скоро в туркiв запалим. Люлька звикла до гурту, бо ж козацька душа. I втопив отаман люльку-файку запально, I вона прилучилась до свого коша.
БАЛЯДА ПРО ЛЮЛЬКУ


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация